Евакуація рятує життя: безпекова ситуація на півночі Харківщини та виклики для прифронтових громад

Усі евакуаційні заходи на Харківщині координуються Харківською обласною військовою адміністрацією та безпосередньо її начальником Олегом Синєгубовим. Проте організувати безпечний виїзд із найгарячіших точок за першим же запитом стає дедалі важче.

Так, Липецька громада сьогодні повністю перебуває в зоні активних бойових дій. Подібна ситуація склалася й на прикордонні Дергачівщини. Окупанти цілеспрямовано застосовують FPV-дрони, буквально полюючи за цивільним транспортом і місцевими жителями в Безруках, Слатиному та інших населених пунктах, де ще залишаються люди. Крім того, через такі інтенсивні удари відновлення базових послуг там давно стало фізично неможливим. Зокрема, у селищі Слатине керованими авіабомбами були знищені опори ліній електропередачі та пошкоджені підстанції. Начальник Харківської районної військової адміністрації Володимир Усов наголошує, що направити туди ремонтні бригади означає наразити їх на смертельну небезпеку.

 «До того моменту, коли буде можливість виїхати туди техніці, щоб поставити ці опори, там нічого не зміниться. Там немає можливості зовсім відновлювати, це небезпечно. І якщо сьогодні ще можна виїхати, більш-менш потрапити в той проміжок часу, коли FPV-дрони не чекають, то завтра цієї можливості може вже не бути», — пояснює начальник Харківської РВА. Він закликав жителів, якщо є хоч якась можливість, не відкладати виїзд, адже зволікання ставить під загрозу не лише їхні життя, а й життя евакуаційних екіпажів.

 Ворог також вдається до інформаційно-психологічних операцій, намагаючись посіяти паніку. Начальник Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко пояснює, що основна тактика росіян у частині прикордонних сіл зводиться до «щурячих перегонів».

 «Сьогодні завдання ворога — просуватися невеличкими маленькими групами по дві-три людини, інфільтруватись максимально до наших населених пунктів з метою підтвердження їхньої присутності. Росіяни невеличкими групами по ярках десь забігають до околиці якогось населеного пункту, дістають свій прапор, фіксує його дрон. Через деякий час цих ворогів знищують наші Збройні Сили України», — зазначає Вячеслав Задоренко, додаючи, що піддаватися паніці не варто.

 Не припустимим є те, що, незважаючи на постійну загрозу та оголошену обов'язкову евакуацію, частина мешканців відмовляється покидати домівки. За даними начальника Дергачівської МВА, у Слатиному, Руській Лозовій, Прудянці та Цупівці сумарно проживають близько пів тисячі людей, а у Проходах та Токарівці — близько шести осіб. Водночас із 14 жителями, про яких була інформація, що вони залишалися в Козачій Лопані, наразі немає зв'язку.

 Як пояснює Вячеслав Задоренко, для порятунку людей, наприклад, зі Слатиного, рятувальникам і волонтерам доводиться чекати на сприятливі погодні умови, робити спеціальні запити та ретельно узгоджувати дії з військовими, і лише тоді евакуювати людей до Дергачів. Завозити туди гуманітарну допомогу також вкрай складно.

 Залишатися чи їхати — це особистий вибір кожного, але люди мають усвідомлювати наслідки. «Ми можемо обирати два шляхи — або перебувати в населеному пункті і не чекати допомоги... або обирати своє життя, рятувати своє життя», — каже Вячеслав Задоренко.

 Для тих, хто наважиться виїхати, передбачена всебічна підтримка держави та благодійників. Після прибуття до Харкова кожен евакуйований має змогу оформити фінансову допомогу в розмірі майже 14 тисяч гривень. Родина з трьох осіб, отримавши 30-40 тисяч гривень, може орендувати житло в безпечнішому місці на перші місяці, а також отримати від фондів харчові продукти, посуд та постільну білизну для швидшої адаптації.

 Окремо Вячеслав Задоренко звертається до молоді, яка вже виїхала в безпечні регіони України або за кордон, залишивши своїх літніх батьків під щоденними обстрілами. Замість того, щоб обурюватися неможливістю адміністрації доставити гуманітарну допомогу на лінію фронту чи силоміць вивезти їхніх батьків, діти також мають взяти відповідальність за своїх рідних: забрати їх до себе або принаймні зробити все можливе, аби переконати негайно евакуюватися до безпечних місць.

 Фото ілюстративне, з відкритих джерел