“Status quo” та “Слобідський край” - лідери з гендерної чутливості регіональних медіа Харківщини у січні 2025

Це перший етап з трьох - ще два проходитимуть пізніше протягом цього ж року. Загалом було проаналізовано 93 матеріалів друкованих видань: “Слобідський край”, “Інфо сіті”, а також 615 матеріалів таких онлайн-видань: “Головне”, “Ґвара Медіа”, “В городе”, “Мій Харків”, “Status quo”, “Kharkiv Today”, “057.ua - Сайт міста Харкова”.

Кожне видання аналізували за кількома критеріями: представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто дає коментарі та тих, чию думку цитують) і героїв/героїнь, вживання фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та матеріалів на гендерну тематику. Окрема увага приділена темі війни та представленості у цій темі героїнь/героїв та експерток/ексертів.

Нагадаємо, що востаннє системні такі моніторинги ми проводили у 2021 році та 2023 - за цей проміжок часу сталося багато змін у виданнях.  Газета “Вечерний Харьков” припинила виходити у друкованому варіанті у 2022 році, тому під час моніторингової хвилі у 2023 році ми аналізували онлайн версію видання. На сьогодні видання не працює зовсім. Те ж саме стосується і газеті “Время”. Мова видань за цей час також змінилася - усі видання, відповідно до закону, мають українську версію новин. Якщо під час моніторингу газета “Інфо сіті” (на той час “Харьковскиіе известия”) суміщала два варіанти: половина газети російською, половина українською, то на сьогодні мова видання - суто українська. Ми вважаємо, що саме перехід на українську, для якої на відміну від російської притаманні та характерні фемінітиви, а також легітимізація фемінітивів та їх утворення у новому правописі вплинули на результати моніторингу -  харківські видання у абсолютно переважній більшості вживають фемінітиви. 

Традиційно знаходимо загальновживані фемінітиви на позначення соціального статусу або які вказують на походження: харків'янка, мешканка, спортсменка. Одночасно знаходимо нові і навіть екзотичні, наприклад, клоунеса. Високі посади жінок видання зрідка, але вживають маскулітиви: мер Брно Маркета Ванькова,  жінка-адвокат, директор Департаменту соцзахисту, директор Департаменту економіки та міжнародних відносин тощо. 

Залишається характерне мускулітивне називання у випадках, коли йдеться про чоловіка та жінку у множині, наприклад, депутати, делегати тощо. 

Також фіксуємо вживання на позначення однієї й тієї ж особи фемінітивів та маскулінитивів, наприклад, адвокат та адвокатеса, зловмисниця, колаборатка та директор тощо. На позначення посад ЗМІ вживають переважно жіночий рід: заступниця, начальниця, завідувачка, викладачка, кураторка тощо. Як правило, у прямій мові експертів та експерток зберігається мускулінітив.  

Найвищий відсоток фемінітивів цього моніторингового періоду у “Ґвара Медіа” та “Головне”. “Слобідський край” - це єдине видання серед усіх інших, де було зафіксовано превалювання експерток та героїнь над експертами та героями. Однак хочемо звернути увагу колег, що це дисбаланс, який дещо понизив індекс гендерної чутливості (про це - нижче).

Харків та Харківщина з початку війни і до сьогодні залишається гарячою точкою на мапі України, яка постійно перебуває під атакою ворога. Отож, у більшості видань переважна тема матеріалів - війна та все, що пов'язано з нею (46% матеріалів у друкованих медіа та 68% в інтернет-виданнях)  Наприклад, у “Головному” за цей моніторинговий період булі виключно військові новини. Цю тему переважно коментують чоловіки. Так, тему обстрілів та руйнувань переважно коментують перші особи області та міста - голова ХОВА Олег Синєгубов та голова ХМР Ігор Терехов, а також речники чи голови громад, які зазнали руйнувань. Видання велику увагу присвячують військовим ЗСУ, полоненим, які представлені чоловіками у якості експертів та героїв зі згадкою жінок як родичок. Також велика гількість серед героїв та героїнь травмовані чи загиблі внаслідок щоденних обстрілів Харкова та населених пунктів країною-агресором. 

В онлайн-виданнях кількісно більше новин про війну, але характерною особливістю цих видань з попередніх моніторингових періодів залишається безособовість джерел інформації: про це повідомили в Департаменті цивільного захисту Харківської ОВА, повідомили в Генеральному штабі ЗСУ тощо.

Значно більше порівняно з інтернет-виданнями у відсотковому співвідношенні жінки коментували тему війни у друкованих виданнях: голова облради про Програму підтримки Захисників та Захисниць, директорка Департаменту соцзахисту очільниці громади про житло для переселенців, підприємниця про життя “з нуля”, експертки про культуру та освіту. Але загалом у для друкованих та онлайн-медіа зберігається тренд - абсолютна більшість новин, пов'язаних з війною, представлена експертами та героями. 

Згідно з отриманими даними  у січні 2025 найбільш гендерночутливим друкованим ЗМІ Харківщини стало видання «Слобідський край” (49%), а серед онлайн-видань - “Status quo” (50%).

За період моніторингу у матеріалах харківських медіа стереотипних чи сексистських висловлювань не зафіксовано. 

Загальний Індекс гендерної чутливості харківських медіа у квітні склав 45%. Як представлені медіа серед  видань інших областей, можна ознайомитися на сайті Волинського прес-клубу.

 Експертка з моніторингу – Анна Прокаєва 

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, мережею прес-клубів України та медійних організацій