Подiя у PressClub - Медіа Харківщини серед найбільш гендерночутливих в Україні (23.07.2024 у 14:44)

Медіа Харківщини серед найбільш гендерночутливих в Україні

м. Харкiв, вул. Гоголя, 9Б 23.07.2024 у 14:44 173

Такі результати продемонстрував третій етап моніторингу матеріалів гіперлокальних медіа Харківщини, який тривав із 3 по 16 червня цього року. 

Загалом було проаналізовано 265 матеріали: 118 (з них 41 про війну- 35%) друкованих видань (Вісті Барвінківщини, Вісті Красноградщини, Вісті Зміївщини, Зоря+Вісник, Нове життя) та 147 (91 про війну - 67%) матеріали онлайн-видань (Вісник Великобурлуччини, Красноград інфо, Куп’янськ.City, Липці Gromada Group, Лозова.Сity).

Кожне видання аналізували за кількома критеріями: представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто дає коментарі, чию думку цитують) і героїв/героїнь, вживання фемінітивів, наявністю стереотипних виразів/образів, сексизму в журналістських матеріалах та матеріалів на гендерну тематику, а також представленість у темі війни.

Цього моніторингового періоду відбувався наступу на Харківщині, відповідно, видання активно приділяли цьому увагу, особливо увагу воєнній тематиці:  35% матеріалів у друкованих медіа та майже вдвічі - 67 % в онлайн виданнях. Військових дій стосувалися майже всі матеріали видань, які безпосередньо межують з лінією фронту (Куп’янськ.City - 71% матеріалів про війну, Липці Gromada Group - 91%, Вісник Великобурлуччини - 84%). 

Представленість чоловіків та жінок у воєнній тематиці збалансована: в онлайн-виданнях - 41% експерток (59% експертів), 49% героїнь (51% героїв), в друкованих - 52% жінок коментували тему (48% експертів), 46%  героїнь (54% героїв). 

Експертки коментували тему евакуації, волонтерства, питання місцевого самоврядування, згадували загиблих тощо. Про жінок згадували як постраждалих від обстрілів, колаборанток, родичів полеглих, волонтерок тощо. 

 

pastedGraphic.pngpastedGraphic_1.png

Зазначимо таку тенденцію, що всі видання активно послуговуються великою різноманітністю фемінітивами у називанні статусів жінок: фотографиня, директорка, очільниця, начальниця, посадовиця,  пенсіонерка, школярка, художниця, оформлювачка, скрипалька, дипломантка, лауреатка, лікарка, сценаристка тощо. Що було непритаманно у моніторингах попередніх років, коли переважно використовували загальновживані фемінітиви: жителька, вчителька, мешканка, спортсменка. 

Деякі видання також вживають фемінітиви у множині: учасники/ці заходу, масажисти/масажистки. Зрідка траплялося одночасне використання фемінітиву та маскулінітиву щодо однієї й тієї ж героїні чи експертки статті: Алла Володимирівна - заступник директора з виховної роботи, викладачка фізичної культури та музичної ритміки..

У матеріалах про діяльність ОМС часто видання використовують маскулінитиви: спеціаліст, заступник, секретар, депутат тощо. За словами представниць кількох  видань, посадовиці все ж самоназиваються переважно маскулінитивно: заступник, директор, очільник тощо.

Найвищий відсоток фемінітивів, а також експерток та героїнь серед друкованих медіа - у матеріалах “Наше життя” та “Зоря” - по 100%. Зафіксували найбільшу кількість експерток 64% у “Новому житті”. Найменше коментували теми матеріалів у “Вісті Зміївщини” - 9%. Найбільше героїнь зафіксували цього разу у “Зорі” - 61%. Жінки фігурували як експертки у матеріалах на суспільноважливі теми - політика, війна, освіта та культура, спорт; героїнь найбільше зустрічаємо у матеріалах про війну, культурні та освітні події і заходи.

pastedGraphic_2.png

Серед інтернет-видань продовжуємо фіксувати абсолютну більшість у вживанні фемінітивів “Вісник Великобурлуччини”,“Лозова.Сity” , “Липці Gromada Group”  - по 100%, з незначними відривами “Красноград інфо” - 96% та “Купянськ.City” - 90%. Цього разу не зафіксовано жодного випадку присутності жінки як героїні у “Лозова.Сity”. Найбільша кількість коментували теми експертки у “Красноград інфо” (81%)  та “Купянськ.City” (79%).  У цих же виданнях було зафіксовано найбільшу кількість героїнь.

 

pastedGraphic_3.png

Згідно отриманих даних у червні 2024 р. найбільш гендерночутливим друкованим ЗМІ Харківщини є газета «Нове життя» - 63%. На другій позиції - “Зоря” (60%). Обидва видання є також одними з найбільш гендерночутливих в Україні серед тих, які підлягали моніторингу.

pastedGraphic_4.png

Гендернонайчутливішим гіперлокальним інтернет-виданням Харківщини у червні стало видання “Вісник Великобурлуччини” (57%), з незначним відривом  “Куп’янськ.City” (52%) та «Красноград інфо» (51%).

pastedGraphic_5.png

Майже в усіх проаналізованих виданнях активно вжиті фемінітиви на позначення соціального статусу, професії або які вказують на місце проживання: очільниця, начальниця, директорка, мисткиня, пацієнтка, сценаристка, ветеранка тощо.

Зрідка, але залишається характерне мускулітивне називання у випадках, коли йдеться про чоловіка та жінку у множині, наприклад, вчителі, учасники, волонтери, депутати. Також традиційно характерною рисою онлайн-видань є безособовість новин: Генеральний штаб ЗСУ повідомляє, За даними облпрокуратури, залізничники повідомили тощо..

За період моніторингу в онлайн-виданнях було зафіксовано одне стереотипне висловлювання “ось так перетнулися жінки-красуні”  у “Вістях Барвінківщини” у матеріалі про волонтерок.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Харківщини у червні 2024 року склав 63%. Це - найвищий показник по Україні. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.

 

Експертка з моніторингу - Анна Прокаєва

______________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк