Медіа Харківщини серед найбільш гендерночутливих в Україні

Загалом було проаналізовано 265 матеріали: 118 (з них 41 про війну- 35%) друкованих видань (Вісті Барвінківщини, Вісті Красноградщини, Вісті Зміївщини, Зоря+Вісник, Нове життя) та 147 (91 про війну - 67%) матеріали онлайн-видань (Вісник Великобурлуччини, Красноград інфо, Куп’янськ.City, Липці Gromada Group, Лозова.Сity).

Кожне видання аналізували за кількома критеріями: представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто дає коментарі, чию думку цитують) і героїв/героїнь, вживання фемінітивів, наявністю стереотипних виразів/образів, сексизму в журналістських матеріалах та матеріалів на гендерну тематику, а також представленість у темі війни.

Цього моніторингового періоду відбувався наступу на Харківщині, відповідно, видання активно приділяли цьому увагу, особливо увагу воєнній тематиці:  35% матеріалів у друкованих медіа та майже вдвічі - 67 % в онлайн виданнях. Військових дій стосувалися майже всі матеріали видань, які безпосередньо межують з лінією фронту (Куп’янськ.City - 71% матеріалів про війну, Липці Gromada Group - 91%, Вісник Великобурлуччини - 84%). 

Представленість чоловіків та жінок у воєнній тематиці збалансована: в онлайн-виданнях - 41% експерток (59% експертів), 49% героїнь (51% героїв), в друкованих - 52% жінок коментували тему (48% експертів), 46%  героїнь (54% героїв). 

Експертки коментували тему евакуації, волонтерства, питання місцевого самоврядування, згадували загиблих тощо. Про жінок згадували як постраждалих від обстрілів, колаборанток, родичів полеглих, волонтерок тощо. 

Зазначимо таку тенденцію, що всі видання активно послуговуються великою різноманітністю фемінітивами у називанні статусів жінок: фотографиня, директорка, очільниця, начальниця, посадовиця,  пенсіонерка, школярка, художниця, оформлювачка, скрипалька, дипломантка, лауреатка, лікарка, сценаристка тощо. Що було непритаманно у моніторингах попередніх років, коли переважно використовували загальновживані фемінітиви: жителька, вчителька, мешканка, спортсменка. 

Деякі видання також вживають фемінітиви у множині: учасники/ці заходу, масажисти/масажистки. Зрідка траплялося одночасне використання фемінітиву та маскулінітиву щодо однієї й тієї ж героїні чи експертки статті: Алла Володимирівна - заступник директора з виховної роботи, викладачка фізичної культури та музичної ритміки..

У матеріалах про діяльність ОМС часто видання використовують маскулінитиви: спеціаліст, заступник, секретар, депутат тощо. За словами представниць кількох  видань, посадовиці все ж самоназиваються переважно маскулінитивно: заступник, директор, очільник тощо.

Найвищий відсоток фемінітивів, а також експерток та героїнь серед друкованих медіа - у матеріалах “Наше життя” та “Зоря” - по 100%. Зафіксували найбільшу кількість експерток 64% у “Новому житті”. Найменше коментували теми матеріалів у “Вісті Зміївщини” - 9%. Найбільше героїнь зафіксували цього разу у “Зорі” - 61%. Жінки фігурували як експертки у матеріалах на суспільноважливі теми - політика, війна, освіта та культура, спорт; героїнь найбільше зустрічаємо у матеріалах про війну, культурні та освітні події і заходи.

Серед інтернет-видань продовжуємо фіксувати абсолютну більшість у вживанні фемінітивів “Вісник Великобурлуччини”,“Лозова.Сity” , “Липці Gromada Group”  - по 100%, з незначними відривами “Красноград інфо” - 96% та “Купянськ.City” - 90%. Цього разу не зафіксовано жодного випадку присутності жінки як героїні у “Лозова.Сity”. Найбільша кількість коментували теми експертки у “Красноград інфо” (81%)  та “Купянськ.City” (79%).  У цих же виданнях було зафіксовано найбільшу кількість героїнь.

Згідно отриманих даних у червні 2024 р. найбільш гендерночутливим друкованим ЗМІ Харківщини є газета «Нове життя» - 63%. На другій позиції - “Зоря” (60%). Обидва видання є також одними з найбільш гендерночутливих в Україні серед тих, які підлягали моніторингу.

Гендернонайчутливішим гіперлокальним інтернет-виданням Харківщини у червні стало видання “Вісник Великобурлуччини” (57%), з незначним відривом  “Куп’янськ.City” (52%) та «Красноград інфо» (51%).

Майже в усіх проаналізованих виданнях активно вжиті фемінітиви на позначення соціального статусу, професії або які вказують на місце проживання: очільниця, начальниця, директорка, мисткиня, пацієнтка, сценаристка, ветеранка тощо.

Зрідка, але залишається характерне мускулітивне називання у випадках, коли йдеться про чоловіка та жінку у множині, наприклад, вчителі, учасники, волонтери, депутати. Також традиційно характерною рисою онлайн-видань є безособовість новин: Генеральний штаб ЗСУ повідомляє, За даними облпрокуратури, залізничники повідомили тощо..

За період моніторингу в онлайн-виданнях було зафіксовано одне стереотипне висловлювання “ось так перетнулися жінки-красуні”  у “Вістях Барвінківщини” у матеріалі про волонтерок.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Харківщини у червні 2024 року склав 63%. Це - найвищий показник по Україні. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу - Анна Прокаєва

______________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк