Переможці гендерного моніторингу серед медіа Харківщини

Такі результати продемонстрував другий етап моніторингу (перший був у лютому 2024 року) матеріалів гіперлокальних медіа Харківщини, який тривав із 1 по 12 квітня цього року. Результати другої хвилі залишаються без змін.

Загалом було проаналізовано 232 матеріали: 122 друкованих видань (Вісті Барвінківщини, Вісті Красноградщини, Вісті Зміївщини, Зоря+Вісник, Нове життя. Вісник Близнюківщини) та 186 матеріали онлайн-видань (Вісник Великобурлуччини, Красноград інфо, Куп’янськ.City, Липці Gromada Group, Лозова.Сity).

Кожне видання аналізували за кількома критеріями: представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто дає коментарі, чию думку цитують) і героїв/героїнь, вживання фемінітивів, наявністю стереотипних виразів/образів, сексизму в журналістських матеріалах та матеріалів на гендерну тематику, а також представленість у темі війни.

Харківщина межує з лінією фронту та зазнає щоденних ударів від ворога, відповідно, видання активно приділяють увагу воєнній тематиці: 29% матеріалів у друкованих медіа та 54% в онлайн виданнях. Експертки (волонтерки, організаторки заходів, керівниці відділів державних установ, ВПО, родички загиблих військових тощо) у друкованих виданнях складають 45% (у лютому 60%) і 25% (майже стільки у лютому - 23%) - в онлайн-медіа. Традиційно жінки у темі війни частіше є героїнями: 47% (у лютому - 33%) у друкованих та 32% (у лютому - 37%) - в інтернет-виданнях. Про жінок згадували як постраждалих від обстрілів, колаборанток, родичів полеглих, волонтерок, героїнь фільмів про війну тощо. 

 

     

Зазначимо таку тенденцію, що всі видання активно послуговуються великою різноманітністю фемінітивами у називанні статусів жінок: фотографиня, операторка, монтажерка, директорка, очільниця, поетка, ветеранка, лікарка, сценаристка тощо. Що було непритаманно у моніторингах попередніх років, коли переважно використовували загальновживані фемінітиви: жителька, вчителька, мешканка, спортсменка. Новим кроком у деяких видань також є вживання фемінітивів у множині: 45 жителів та жительок Шевченківської громади; 45 донорів/ок Шевченківщини (Купянськ.City), в той же час діти загиблих захисників і захисниць України отримуватимуть щомісячну адресну грошову допомогу (Красноград інфо). Також фіксували й уникнення використання фемінітивів у множині, коли йдеться суто про жінок: керівники гуртків Галина Борщова та Світлана Дзюба (Вісті Барвінківщини), або використання маскулінитиву “електроскутер для соцпрацівника” у підписі до фотографії, коли на ній зображено жінку. Зрідка траплялося одночасне використання фемінітиву та маскулінітиву щодо однієї й тієї ж героїні чи експертки статті: вчитель та вчителька, директор та очільниця.

У матеріалах про діяльність ОМС часто видання використовують маскулінитиви: спеціаліст, заступник, секретар, депутат тощо. За словами представниці одного з видань, отримуючи прес-анонс чи прес-реліз від ОМС видання залишають підписи без змін.

Найвищий відсоток фемінітивів, а також експерток та героїнь як і у лютневому моніторінгу серед друкованих медіа - у матеріалах “Наше життя” 80% (67 у лютому). Також видання-лідер у частоті вживання фемінітивів - “Вісті Барвінківщини” 75% ( у лютому 60%), де зафіксували вкотре найбільшу кількість експерток 86% (67% у лютому). Найменше коментували теми матеріалів у “Зорі” (13%), хоча у лютневому моніторингу видання було лідером. Героїнь матеріалів найбільше зафіксовано у “Зорі” та “Вісті Зміївщини” - по 57%. Жінки фігурували як експертки у матеріалах на суспільноважливі теми - політика, соціальні питання, війна, екологія, освіта та культура; героїнь найбільше зустрічаємо у матеріалах про війну, медицину, культурні та освітні події і заходи.

 

Серед інтернет-видань продовжуємо фіксувати абсолютну більшість у вживанні фемінітивів “Вісник Великобурлуччини”,  та “Лозова.Сity” - 100%, а також 85% - у “Липці Gromada Group”. Цього разу не зафіксовано жодного випадку присутності жінки як експертки у “Віснику Великобурлуччини” (тобто їм не надавали слова, вони нічого не озвучували, про них лише згадували).  Деякі видання традиційно активно послуговуються фемінітивами і при згадці авторки матеріалу: журналістка, авторка. Також знову у “Віснику Великобурлуччини” було зафіксовано найбільше героїнь - 65% ( у лютому - 59%,) у “Красноград інфо” - 63% експеток (56% - у лютому).

 

 

Згідно отриманих даних у квітні 2024 р. найбільш гендерночутливим друкованим ЗМІ Харківщини, як і у лютневому моніторингу, є газета «Наше життя» (55%, а у лютому 50%), з невеликим відривом цього разу у лідерах  – “Вісті Красноградщини” (52%, у лютому - 47%).

 

Гендернонайчутливішим гіперлокальним інтернет-виданням Харківщини у квітні стало «Красноград інфо» (57%, у лютому - 55%). На другій та третій сходинці як і у минулому моніторингу залишаються – “Вісник Великобурлуччини” (55%, у лютому 53%) та “Куп’янськ.City”. Значно зріс коефіцієнт гендерної чутливості порівняно з даними моніторингу за лютий у “Липці Gromada Group” (від 33% у лютому до 53% у квітні) та “Лозова.City” (33% у лютому та 43% у квітні).

 

 

Майже в усіх проаналізованих виданнях активно вжиті фемінітиви на позначення соціального статусу, професії або які вказують на місце проживання: ветеранка, начальниця, директорка, мисткиня, пацієнтка, харків'янка.

Залишається характерне мускулітивне називання у випадках, коли йдеться про чоловіка та жінку у множині, наприклад, депутати, вчителі, учасники, волонтери, депутати. Також традиційно характерною рисою онлайн-видань є безособовість новин: як зазначено на сайті, повідомили в ДСНС, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ в оперативній інформації.

За період моніторингу в онлайн-виданнях не було зафіксовано жодних стереотипних чи сексистських висловлювань, натомість у друкованих знаходимо і те, і інше: так у “Вістях Барвінківщини” у матеріалі “Барвінківчанки, які уособлюють єдність фронту” про військову та волонтерку авторка використала стереотипне висловлювання щодо жінок “ось так перетнулися у період війни ці жінки-красуні”. Водночас цей матеріал відносимо до тематичних публікацій, яка розповідає про вклад жінок у захисті України та руйнує стереотип, що війна - справа чоловіків. Багатим на тематичні публікації виявився номер “Нового життя”, який підпав під моніторинг - зафіксовано два матеріали, один з яких прясвячений популяризації фемінітивів, інший матеріал “Про партнерство вдома, або Щастя у чотири руки” розповідає про гендерну рівність батьківських обовязків у вихованні дитини.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Харківщини у квітні 2024 року склав 53%. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.

 

Експертка з моніторингу - Анна Прокаєва

______________________

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області, Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні (Internews).