«Ми вже не у 2022 році»: Євген Коляда - про житло для ВПО та ремонт ще семи гуртожитків у Харкові

- Що для гуманітарної спільноти означає збільшення державного фінансування на житло для ВПО у 2027 році?

-  Ми розуміємо, що зараз уряд перебуває в режимі економії. Тому дуже переживали, які суми будуть закладені на створення житла для вимушених переселенців. Сьогодні наша гуманітарна спільнота аналізує зменшення фінансування від міжнародних партнерів на допомогу Україні. І тому дуже важливо, щоб державна підтримка частково компенсувала це, щоб люди не страждали. Міжнародна спільнота також зараз говорить про необхідність співфінансування. Ми, як гуманітарний сектор, не можемо покривати всі потреби, тому що їх дуже багато і ми просто не встигаємо охопити все. Тому збільшення субвенції для громад із 1 млрд до 1 млрд 560 млн грн - це важливий сигнал для нас і для наших донорів.

- Скільки із цих коштів отримає Харківщина?

- Тут усе залежить від того, скільки громад Харківської області подаватимуться на такі субвенції. Це залежить від громад і від регіону. Громади вже мають знаходити та верифіковувати будівлі на своїй території, дивитися, які об’єкти комунальної форми власності можна переоблаштувати під місця тимчасового проживання, і подаватися на відповідні субвенції, отримувати державне фінансування та проводити ремонти.

- Чи «перепаде» щось із цієї субвенції КГЦ, яка також облаштовує житло для людей, яких війна вигнала з дому?

- Ні, ми жодної державної копійки не залучаємо до наших проєктів. Але ми спільно з державою працюємо над тим, аби було достатньо місць, де можна поселити всіх евакуйованих людей. Гуманітарна спільнота і надалі буде робити ремонти в будинках як у Харківській області, так і в інших регіонах України, щоб відкривати нові місця для проживання. Важливо те, що ми координуємо свої дії з державою, щоб не дублювати зусилля.

- На своїй сторінках у соцмережах Ви повідомляли про п’ять нових об’єктів, де працює ваша організація. І обіцяли пізніше розповісти деталі щодо облаштування житла для евакуйованих.

— Станом на 21 вересня у нас в роботі перебувають не 5, а 7 об’єктів. Загалом це житло: гуртожитки. По одному з проєктів у Харківській області загальний бюджет становить 2,5 млн доларів. Із них 350 тисяч доларів ми спрямовуємо як субгрант локальній неурядовій організації «Благо». Це одна із наших активностей. Тобто, ми не тільки координаційно-гуманітарний центр, який робить ремонти. Ми ще й фінансуємо організації, які роблять ремонти в регіоні. «Благо» виконує середньомасштабні роботи з ремонту, відновлення та адаптації місць тимчасового проживання, щоб створити безпечні, гідні та інклюзивні умови для ВПО, зокрема людей з інвалідністю та літніх людей. Йдеться також про меблювання, побутову техніку, модернізацію, ремонт і пусконалагоджувальні роботи ліфтів.

- Які саме об’єкти в Харкові вже відновлюються або завершені?

— Один із них - місце тимчасового проживання у гуртожитку Харківського автомобільно-дорожнього фахового коледжу. Там ремонтні роботи вже завершені. На ремонт було спрямовано 3,3 млн грн, ще 198 тис. грн - на меблювання. Покращено умови для 30 людей, створено 10 нових місць для поселення. Також розпочалася модернізація ліфта із облаштуванням ліфтової шахти.

Ще один об’єкт - це гуртожиток Харківського вищого коледжу мистецтв. Ремонт завершили 3 серпня. Його вартість становила 7 млн грн. Було покращено умови для 160 людей, які там проживають. Також проводяться роботи з ремонту покрівлі, а запланована модернізація двох ліфтів із врахуванням потреб людей з інвалідністю має поліпшити умови для 186 його мешканців.

У гуртожитку Харківського національного економічного університету (ХНЕУ ім. Семена Кузнеця) ремонт виконано на 70%. Завершення робіт планується наприкінці жовтня. Планується заміна підлоги. Вартість ремонту майже 4 млн грн. Після його завершення належні умови для проживання матимуть 90 людей.

Ще один об’єкт - місце тимчасового проживання в Шевченківському районі.

- Також гуртожиток?

- Так. Там ремонт майже завершений, зараз усувають незначні недоліки, і уже заселяють мешканцями. Вартість ремонтних робіт становила 10,881 млн грн, меблювання і техніки - 974 тис. грн. Створено 60 нових місць, покращено умови для 105 людей. Також ми модернізуємо ліфтові шахти.

- Там є ліфтові шахти?

- Це ж гуртожитки, там шахти є, але ліфтів немає: не працюють або старі. Тому зараз ми їх замінюємо. Літнім людям дуже важко підніматися на п'ятий, на дев'ятий поверхи. Взагалі ліфти - це наша критична історія. Перших поверхів не вистачає для усіх людей з інвалідністю та інших маломобільних. Тому ми відновлюємо роботу ліфтів, щоб вони могли жити на другому чи іншому поверхах й при цьому комфортно користуватися будівлею. Безбар’єрність - це одна з ключових вимог до місць тимчасового проживання.

- Який із об’єктів зараз є найскладнішим?

— Це гуртожиток Національного фармацевтичного університету. Там ремонт на понад 26 млн грн. Наразі виконано понад 40% робіт. Ми відстаємо від плану, але будемо наздоганяти. У підрядників є певні виклики, зокрема пов’язані з мобілізацією персоналу. Також зараз складно знайти підрядника, який одночасно виконає роботи і вчасно, і якісно. А для нас якість - принципова. У цьому гуртожитку також, до речі буде модернізовано один ліфт. До речі, ліфти ми оновлюємо на зекономлені кошти. Ми постійно проводимо тендери й таким чином заощаджуємо кошти. Зазвичай економія становить 20–30%. За рахунок цієї економії ми можемо робити додаткові роботи, зокрема модернізацію ліфтів. Ті модернізації, про які я говорив по місцях тимчасового проживання, робляться саме за рахунок такої економії. Наприклад, у гуртожитку фармуніверситету модернізація одного ліфта коштує майже 1,358 млн грн.

- Хто фінансує усі ці ремонти?

- Це кошти міжнародних інституційних донорів, насамперед - Гуманітарного фонду для України. Це фонд, який збирає кошти від інституційних донорів інших країн. Фактично це міжнародні партнери з країн Європи та Сполучених Штатів, які допомагають нашій державі. Фонд надає фінансування національним організаціям і гуманітарним операторам, і за рахунок цих коштів ми проводимо гуманітарні інтервенції. Ми не збираємо гроші з людей як організація. Єдине, що ми збираємо через фандрейзинг, - це кошти для нашої патронатної служби, для волонтерів та сімей загиблих волонтерів.

- Чи є серед фінансування цих об’єктів державна частка?

- Ні, державної частки тут немає. Ми не беремо грошей від держави. Це виключно міжнародна донорська підтримка.

- Яка середня вартість облаштування одного місця для проживання?

- Усе прораховується індивідуально. У Харкові, як студентській столиці, дуже багато гуртожитків. Але всі вони в різному стані, з різним рівнем зношеності та потребами в ремонті.

- Яким, на вашу думку, має бути сучасне місце тимчасового проживання?

- Ми налаштовані на забезпечення гідних умов для людей. Для нас неприпустимо, щоб люди жили в дитячих садках або школах у великих кімнатах по 30 людей. Ми вже не у 2022 році. Там, де ми можемо створити нормальні, гідні умови, ми маємо це робити, щоб люди, як мінімум, не відчували великої різниці між тим, що було в їхньому житті до евакуації, і умовами після неї. Ми отримуємо багато позитивних відгуків від людей, хоча є й ті випадки, де потрібно звертати увагу на проблеми, працювати та допомагати. 

- Які ще об’єкти зараз у роботі?

- Ще два гуртожитки на вулиці Гвардійців-Широнінців та проспекті Ювілейному. Там завершені тендери й уже розпочаті ремонти. Очікуємо, що після завершення робіт умови та доступність у гуртожитках покращаться для 430 людей в одному і для 60 мешканців - у другому.

- Ці сім об’єктів - саме в Харкові?

- Так. Ці сім об’єктів - у Харкові, і це гуртожитки. Водночас у КГЦ є багато інших проєктів по Україні, зокрема у Вінницькій та Чернівецькій областях. Харківський транзитний центр приймає людей із прифронтових громад, переважно Харківської області. 98% цих людей хочуть поселитися у Харкові або в області, ближче до своєї громади. Харківщина має спроможності поселяти цих людей, але ми працюємо над тим, щоб умови проживання були гідними.

- Тобто головна проблема зараз не в тому, що в області немає місць?

- У нас є місця, їх достатньо. Просто ця система працює як конвеєр. Ми не можемо за один день відкрити нове місце і зробити там одразу гарні умови. Частина гуртожитків перебуває під ремонтом, і такі роботи тривають від трьох до шести місяців.

Нові місця поступово відкриваються: завершили ремонт - поселили людей - наступний об’єкт переходить у роботу. Коли були масові евакуації з Вовчанська, Липців та інших територій, людей селили там, де були вільні місця. Тоді не завжди можна було забезпечити ідеальні умови. Зараз ми наздоганяємо цей процес і покращуємо їх. Тобто місця є, але їх потрібно постійно покращувати.

- Наскільки тісною є співпраця КГЦ місцевою владою, зокрема з Харківською ОВА?

- Я б сказав, що ми всі в одному човні. З обласною адміністрацією ми маємо гарну співпрацю, перш за все у напрямку евакуації цивільного населення, реагування на прильоти та інших гуманітарних викликів. Ми не робимо роботу держави - ми допомагаємо державі в тому чи іншому випадку. Якщо адміністрація просить допомоги, ми залучаємося. Наприклад, коли потрібно допомогти з автобусами, евакуаційним транспортом, перевезенням людей або підтримати громаду після обстрілу. Із громадами ми теж працюємо безпосередньо. Це партнерство між громадським і державним секторами. У нас спільна мета - щоб люди могли виїхати з небезпечних територій і знали, що після евакуації вони не залишаться самі.

Ми створюємо транзитні центри, шукаємо житло, ремонтуємо гуртожитки, розвиваємо платформу, координуємося з державою та іншими гуманітарними організаціями.

Не завжди виходить одразу дати людині саме те житло, яке вона хоче. Але ми підходимо до кожної людини індивідуально і працюємо над тим, щоб у неї було безпечне та гідне місце для проживання.

У наступній частині нашого інтрев’ю з Євгеном Колядою - про онлайн-платформу бронювання тимчасового житла «Поруч», головним розробником та ініціатором якої є БО «Координаційний гуманітарний центр», та чому її планують передати державі.

Розмову записала Галина Половик.

Фото: з відкритих джерел.